Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). В Україну свято прийшло аж у 2012 р. завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой .
В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник». У Будинку письменників працює одна з кращих в Україні бібліотек з книжковим фондом у понад сто десять тисяч томів. Бібліотека виконує велику за обсягом інформаційну та бібліографічну роботу, постійно організовує книжкові ювілейні виставки сучасних письменників, популяризує нові надходження та висвітлює літературні події НСПУ. – library.khntusg.com.ua.
Цікаві факти про українських письменників
- Василь Стус був великим патріотом і не приховував цього. За це він сумарно отримав 23 роки примусових робіт або позбавлення волі від радянського режиму. Також Стус принципово розмовляв українською мовою і одного разу побився в університеті за те, що йому сказали “говорити нормальною мовою”.
- Максим Рильський був не тільки талановитим письменником, а й лінгвістом і музикантом. Він знав понад 30 мов, а 13-ма мовами володів вільно. А музики його вчив знаменитий український композитор Микола Лисенко, у якого Рильський навіть жив деякий час.
- Ольга Кобилянська присвятила значну частину творчості проблематиці українського села і тяжкому життю селян. Після друку повісті “Земля” багатий землевласник запропонував письменниці шлюб. Він подумав, що жінка, яка так глибоко відчуває людські трагедії, вміє і глибоко кохати. На це Кобилянська відповіла, що вміє і глибоко ненавидіти.
- Панас Мирний працював чиновником у Російській імперії, але ненавидів свою роботу і всю імперію. Можливо, саме тому Панас Рудченко узяв собі псевдонім Мирний, а деякі твори узагалі публікував анонімно. Свої роботи Мирний ховав у ящику від сала, що зберегло їх від знищення під час обшуків.
- Іван Багряний за життя кілька разів утікав від радянської влади, яка намагалася затримати його за патріотичну позицію. А ще йому вдавалося втекти з-під арешту. Багряний завжди носив з собою ціанистий калій на випадок, якщо його все ж упіймають.
- Іван Франко значну частину життя страждав від нерозділеного кохання. У юнацтві він закохався у сестру свого друга Ольгу. Усе йшло до шлюбу. Але в той час Франка затримали за підозру в поширенні в соціалістичних ідей і виключили з університету. Через це батько Ольги заборонив доньці виходити заміж за Франка і віддав її за іншого чоловіка.
- Пантелеймон Куліш мав чимало коханок за життя, але серед них не було жодної росіянки. Одного разу він відмовився від стосунків з донькою ректора Петербурзького університету, бо вона не любила український фольклор і не хотіла вивчати українську мову.
- Борис Грінченко усе дитинство говорив російською мовою. Але в 11 років він прочитав “Кобзар” Шевченка і порівняв книгу з Біблією. Він свідомо перейшов на українську мову і спілкувався російською виключно зі своєю матір’ю. А в дорослому віці він уклав чотиритомний український словник.
- Марія Вілінська, відома як Марко Вовчок, була фатальною жінкою і мала десятки шанувальників серед чоловіків. Чоловіки їхали до неї на край світу, кидали заради неї роботу, а Пантелеймон Куліш через неї розлучився з дружиною. Вілінська їхала за кордон без супроводу першого чоловіка, що було нечувано у патріархальному суспільстві. А вдруге вона вийшла заміж за молодого друга її сина.
- Григорій Тютюнник вчинив самогубство у віці 41 рік. Він залишив передсмертну записку, яку забрали кагебісти. Його дружина запам’ятала його останні слова так: “Мучте вже когось іншого, а все, що я написав, спаліть”.